БУЛІНГ УКРАЇНСЬКИХ ДІТЕЙ В ПОЛЬСЬКИХ ШКОЛАХ: ЩО РОБИТИ?

Булінг (bullying, від анг. bully — хуліган, забіяка, задирака, грубіян, насильник)  — це агресивна або образлива поведінка певної дитини або групи дітей щодо іншої дитини, яка супроводжується фізичним або психологічним насильством. 
Такою поведінкою діти намагаються виділитись серед однолітків та самоствердитися за рахунок іншого, підпорядкувати особистість своїм інтересам або заслужити собі загальний авторитет.
Ситуація зневажання не обмежується лише ролями «агресора» та «жертви», вона залучає інших однокласників, роблячи їх активними або пасивними учасниками цих відносин. В освітній практиці булінг визнаний соціальною проблемою.

Шкільні вчителі підтверджують, що труднощі з асиміляцією українських школярів у польських школах справді є, і вони можуть бути спричинені кількома чинниками. По-перше, мовний бар'єр: дітям, які погано знають польську мову, може бути важко повноцінно брати участь у шкільному житті. 

Національна ознака. Польські діти сприймають українців, як чужоземців, через те налаштовані до новеньких у класі ворожо і з недовірою. 

Військова травма: діти, які були вимушені тікати з рідної країни, пережили страх та втрату близьких  більш схильні до стресу та емоційних труднощів. Вони рідко йдуть на контакт, замикаються в собі, це може викликати роздратування та давати привід одноліткам для глузування. 
Мотивацією до булінгу також стають заздрість, помста, відчуття неприязні до жертви, прагнення підкорювати собі, боротьба за лідерство, потреба у нейтралізації суперника, бажання принизити заради задоволення, прояв садистських нахилів у дитини.
Булінг також може виникати як компенсація за невдачі у навчанні, суспільному житті, а також від тиску та жорстокого поводження батьків чи інших дорослих, при недостатній увазі з боку дорослих.

Найчастіші причини, через які виникає булінг:

• Зовнішність 
• Національна ознака
• Соціальна нерівність
• Мовний бар’єр
• Відсутність толерантності
• Формування ієрархії в дитячих колективах
• Ставлення суспільства до насилля

• Фізичний: дії, що завдають болю або фізичної шкоди, такі як: удари, ляпаси, підніжки, стусани тощо
• Економічний: крадіжка, знищення або пошкодження майна дитини, вимагання грошей або інших речей
• Психологічний: залякування, бойкот, маніпулювання, шантаж, зневага, глузування, образи, поширення чуток 
• Сексуальний: образливі жести, прізвиська, жарти, зауваження, дії сексуального характеру 
• Кібербулінг: цькування онлайн, насильницька поведінка в соціальних мережах, прояви психологічного та сексуального насильства в інтернеті

Якщо ваша дитина стала замкнутою, втратила інтерес до навчання, вигадує приводи, щоб не йти до школи або виказує бажання йти до школи іншою дорогою, аніж та, якою йдуть усі інші діти, поговорить із нею.
Також до видимих наслідків булінгу відносять розлади сну, втрата апетиту, часті хвороби, наприклад, ломота в тілі, болі в животі, вірусні інфекції, тривожність та низька самооцінка. Обмальовані руки або специфічні малюнки на полях у зошиті.
Якщо дитину шантажують у школі, вона може почати просити додаткові гроші на кишенькові витрати, щоб відкупитись від агресора.

Повідомити класного керівника 

Якщо дитина жаліється, показує синці, особисті речі, які пошкодили однокласники, батькам варто насамперед зустрітися з класним керівником дитини. Обов’язково попросіть вчителя не обговорювати те, що сталося одразу з усіма учнями в класі. Це може викликати ще більший тиск на вашу дитину.

Записатися до шкільного психолога

Психолог не може ставити діагноз чи призначати медичні препарати, але він має підтримувати та супроводжувати учня в його ситуації, підказуючи методи розв'язання проблеми.

Звернутись до директора школи 

Якщо, попри бесіди з вчителем та психологом, цькування триває, треба звернутися до директора школи, повідомити про ситуацію при особистій зустрічі або написати листа з проханням вжити заходів у зв’язку з булінгом дитини в школі. Лист віддати в секретаріат школи.

Написати заяви у відділ освіти та в поліцію

Якщо питання так і не вирішено, ви маєте право звернутися зі скаргою до місцевого відділу освіти. Якщо ситуація критична, вашу дитину б’ють у школі чи погрожують їй  — звертайтеся до польської поліції.

Якщо ваша дитина стала жертвою булінгу, ви можете звернутися в Офіс дитячого Омбудсмена Польщі.

Цілодобовий дитячий телефон довіри Омбудсмена з прав дітей: 800121212 

Дзвінки безкоштовні, їх приймають психологи та юристи, які розмовляють українською мовою.

Спілкування можливе через чат з психологом для дітей та молоді з України: https://czat.brpd.gov.pl/

Також ви можете зателефонувати до українського офісу міжнародної громадської організації «Ла Страда. Україна»: +48 605 687 750

Національна гаряча лінія працює цілодобово. Всі дзвінки - анонімні. 

Можна подзвонити на гарячу лінію фонду «Даємо дітям сила»  та лінію допомоги потерпілим в разі булінгу або насильства: 800100100 або 222309900

Телефонна лінія довіри для дітей у різних ситуаціях: +48 116111

Лінія допомоги потерпілим для біженців з України: +48 222 309 900

• Уникай кривдника й перебувай у товаристві друзів
• Не заходь у туалет, якщо задирака знаходиться там, не ходи в роздягалку, коли немає нікого поруч
• Стримуй гнів
• Ігноруй бешкетника
• Розкажи дорослим про знущання
• Усунь провокаційні фактори: якщо хуліган вимагає від тебе грошей на обід, принось обід із собою. Якщо він намагається відібрати твій музичний плеєр, не бери його до школи.

Навчайте дітей  спілкуватися з такими дітьми, які допомагають розвивати їхню впевненість у собі. Допоможіть їм знайомитися з однолітками, відвідуючи різні гуртки чи спортивні секції. Знайдіть такі заняття для дітей, які допоможуть їм почуватись упевненими й сильними. Можливо, це буде секція самооборони, карате або тренажерний зал. Заохочуйте інтерес дитини до нових знань, вивчайте разом польську мову. Це допоможе дитині швидше адаптуватись в школі та знайти нових друзів. 

Ніколи не ігноруйте власну дитину, більше спілкуйтесь, тоді у неї не буде від вас секретів. І у разі виникнення проблеми, ви зможете швидко вирішити її.