ГОЛОВНІ СВЯТА У ПОЛЬЩІ

Один із найголовніших днів року для кожного поляка - 24 грудня. Боже народження. Починається свято із вегілії - святкової вечері 24-го грудня, на якій  обов’язково має бути сіно - символ ясел, в яких народився Ісус, і облатка - спеціальний хліб, символ тіла Божого. Далі - нічна святкова месса в костьолі, а зранку 25-го - традиційний розбір подарунків під ялинкою. Ялинку поляки встановлюють саме на Різдво, а не на новий рік. І окрім хвої, до хати несуть кущ омели - у поляків є романтична традиція: усі закохані мають поцілуватися під омелою - тоді любов буде ще міцнішою. 

Велканоц. Цього року її святкували 31 березня. Говні атрибути - пасхальньні зайці, яйця, вербові гілочки і випічка у формі ягняток - альтернатива української паски. Святкові кошики освячують у суботу, але трапеза - звичайно, в неділю. А понеділок - поливаний. За традицією, молодь виходить на вулиці з пляшками з водою, обливаючи одне одного. Вважається, що дівчина, яку облиють в поливаний понеділок - скоро вийде заміж. 

Сільвестр, як його називають у Європі. На межі тисячного року люди чекали кінця світу, коли ж він не наступив - вийшли на вулиці святкувати! І, оскільки в останній день  999-го року вшановували пам’ять Папи Сільвестра - вирішили саме йому дякувати за те, що життя продовжилося! На Сільвестр, як і на Різдво, поляки готують 12 страв, головна з яких  -  запечений короп. Є традиція класти лусочки риби в гаманець - аби цілий рік водилися гроші. 

11 листопада. Цього дня виступає Президент, у костьолах правлять урочисті месси, а на вулицях гримлять концерти. А ще - у Варшаві, Познані і Вроцлаві йде «Марш незалежності» - це традиційна хода націоналістів, яка дуже часто супроводжується сутичками з поліцією і перехожими. 

1 листопада. До цієї дати в магазини завозять тисячі лампадок, бо кожна сім’я має віднести вогонь на могили покійних родичів - аби вшанувати їх пам’ять. Польські кладовища в День всіх святих потопають у квітах і просто-таки палають. Виглядає трохи містично, але дуже красиво. На це варто подивитися.

Це свято приурочене чину святого причастя. Відзначають його у 60-й день після Великодня. Цього дня ви точно побачите на польських вулицях дівчаток і білих сукнях, які розкидатимуть по дорозі пелюстки квітів. Це частина традиційних вуличних процесій зі спеціальним хлібом - символом тіла Божого. Наймасовіші і найкрасивіші процесії - в містечку Ловіч - вони занесені до списку ЮНЕСКО.

Відзначають його 6 січня. Під час святкової месси  поляки освячують ладан і крейду, якою потім роблять на дверях своїх осель написи «С+M+B»  -  абревіатура від латинського виразу  «Христос благословить дім», або «К+M+B»  - перші літери імен трьох королів, які першими побачили новонародженого Ісуса.

Це жєльоне швьонткі (Трійця). Відзначається на п’ятдесятий день після католицького Великодня. Як і українці, у цей день поляки прикрашають оселі березовими гілками та квітами.

Цей день збігається у даті з великим релігійним святом - Вознесінням Діви Марії. 15 серпня. Центром Варшави проходять представники армії і проїздить військова техніка - щороку це масштабний і видовищний парад. 

Ще одне улюблене свято поляків (як і українців) - Маювка - коли всі ідуть на пікніки. 1-ше травня - День праці, 2-ге травня - День національного прапора, а 3-тє - День конституції. До речі, у Польщі називають свою конституцію 1791-го року першою у світі після американської.