Кутя - головний символ українського Різдва
Яке ж українське Різдво без куті? Символ віри й надії, єднання й достатку, ця сакральна страва обов'язкова як на суто традиційному, так і на сучасному українському різдвяному столі.
Слово "кутя" походить з грецької мови і означає "варене зерно". Так, ще до християнства, у Давній Греції на різні свята варили зерно і подавали на стіл, аби виказати шану і поклоніння покійним родичам. Така дохристиянська традиція була і в Україні.
З прийняттям християнства традиція приготування куті збереглася, але набрала нового значення - страва стала символом духовності, віри у вічне життя і воскресіння, а її подача на Святвечір підкреслювала єдність родини та благословення дому.
Здавна приготування куті було особливим ритуалом і не обходилося без щирої молитви. Господині слідкували, аби куті не бракувало обов'язкових інгредієнтів, адже кожен з них - це окремий символ, що мав дарувати родині щастя на цілий рік.
- зерно - символ вічного життя і переродження, віра в безсмертя душі і її перевтілення
- мак - достаток, спокій і родинне благополуччя
- горіхи - міцне здоров'я, родинна єдність і сила
- сухофрукти - достаток і процвітання
- мед - Божа благодать, солодке життя
Здавна в Україні готували кутю тричі на рік: напередодні Різдва, у Святвечір - це «багата кутя» (з медом, сухофруктами і горіхами), на свято Маланки (Старий Новий Рік) - це "щедра кутя" (на молоці, з вершковим маслом), і на Водохреща - це "голодна кутя" (пісна каша заправлена узваром, часто без сухофруктів)
Кутя - одна з 12 страв на традиційному українському різдвяному столі, її слід скуштувати найпершою, саме з куті розпочинається трапеза. За традицією, перші три ложки їв дід, потім - батько. А вже тоді куштували інші члени родини.
Кутю ставлять у центрі столу, прикрашеного дідухом (сніп сіна) - символом добробуту.
Для приготування традиційної української куті вам знадобиться:
- пшениця - 1 ст.
- сухофрукти для узвару (яблука, груші, абрикоси, сливи) - 150 г
- родзинки - 100 г
- мак - 100 г
- горіхи волоські - 100 г
- мед - 3 ст. л.
- цукор - за бажанням
Переберіть пшеницю, промийте її і замочіть на ніч. Вранці ще раз промийте і варіть на повільному вогні до готовності.
Далі зробіть узвар - промиті сухофрукти проваріть у двох літрах води впродовж 10-15 хвилин на повільному вогні і лишіть настоятися на кілька годин.
Тим часом промийте мак і кілька разів залийте його окропом, щоразу зливаючи воду і промиваючи його - після останнього зливання воли залиште мак настоятися 30 хвилин, а після перетеріть у ступці з цукром.
Вимочіть родзинки і підсушіть у духовці чи на пательні горіхи.
Готову пшеницю викладіть у миску, додайте мак, узвар, родзинки, горіхи, мед та, за бажанням, цукор. Перемішайте і подавайте до столу.
Нині кутю готують не лише із пшениці, а і з перловки, рису, ячменю чи вівса. Варять на молоці чи фруктових соках. До каші додають чорнослив, фініки, різноманітні цукати, імбир, корицю, цедру, шоколад, а інколи навіть алкоголь - для нотки пікантності.
У Польщі також готують кутю на Різдво, але це частіше характерно для східних регіонів країни, таких як Підляшшя чи Люблінщина, де збереглися традиції, пов'язані зі східнослов'янською культурою. Як і українська, польська традиційна кутя готується з пшениці, з додаванням меду, маку, сухофруктів і горіхів.
Про традиційні польські різдвяні страви читайте в нашому матеріалі.
Дивись також:
Різдво по-польськи: головні традиції
Традиція облатки: як поляки діляться духом Різдва
Різдвяний словник: які польські слова варто вивчити перед Різдвом