Reklama
Reklama

Кутя - головний символ українського Різдва

Яке ж українське Різдво без куті? Символ віри й надії, єднання й достатку, ця сакральна страва обов'язкова як на суто традиційному, так і на сучасному українському різдвяному столі.

Історія куті

Слово "кутя" походить з грецької мови і означає  "варене зерно". Так, ще до християнства, у Давній Греції на різні свята варили зерно і подавали на стіл, аби виказати шану і поклоніння покійним родичам. Така дохристиянська традиція була і в Україні.

З прийняттям християнства традиція приготування куті збереглася, але набрала нового значення - страва стала символом духовності, віри у вічне життя і воскресіння, а її подача на Святвечір підкреслювала єдність родини та благословення дому. 

Кожен інгредієнт куті - окремий символ

Здавна приготування куті було особливим ритуалом і не обходилося без щирої молитви. Господині слідкували, аби куті не бракувало обов'язкових інгредієнтів, адже кожен з них - це окремий символ, що мав дарувати родині щастя на цілий рік.

  • зерно - символ вічного життя і переродження, віра в безсмертя душі і її перевтілення
  • мак - достаток, спокій і родинне благополуччя
  • горіхи -  міцне здоров'я, родинна єдність і сила
  • сухофрукти - достаток і процвітання
  • мед - Божа благодать, солодке життя

Голодна, щедра і багата кутя

Здавна в Україні готували кутю тричі на рік: напередодні Різдва, у Святвечір  - це «багата кутя» (з медом, сухофруктами і горіхами), на свято Маланки (Старий Новий Рік) - це "щедра кутя" (на молоці, з вершковим маслом), і на Водохреща - це "голодна кутя" (пісна каша заправлена узваром, часто без сухофруктів)

Кутя - перша страва, яку куштують на Святвечір

Кутя - одна з 12 страв на традиційному українському різдвяному столі, її слід скуштувати найпершою, саме з куті розпочинається трапеза. За традицією, перші три ложки їв дід, потім - батько. А вже тоді куштували інші члени родини.

Кутю ставлять у центрі столу, прикрашеного дідухом (сніп сіна) - символом добробуту. 

Рецепт традиційної куті

Для приготування традиційної української куті вам знадобиться:

  • пшениця - 1 ст.
  • сухофрукти для узвару (яблука, груші, абрикоси, сливи) - 150 г
  • родзинки - 100 г
  • мак - 100 г
  • горіхи волоські - 100 г
  • мед - 3 ст. л.
  • цукор - за бажанням

Переберіть пшеницю, промийте її і замочіть на ніч. Вранці ще раз промийте і варіть на повільному вогні до готовності. 

Далі зробіть узвар - промиті сухофрукти проваріть у двох літрах води впродовж 10-15 хвилин на повільному вогні і лишіть настоятися на кілька годин.

Тим часом промийте мак і кілька разів залийте його окропом, щоразу зливаючи воду і промиваючи його - після останнього зливання воли залиште мак настоятися 30 хвилин, а після перетеріть у ступці з цукром. 

Вимочіть родзинки і підсушіть у духовці чи на пательні горіхи. 

Готову пшеницю викладіть у миску, додайте мак, узвар, родзинки, горіхи, мед та, за бажанням, цукор. Перемішайте і подавайте до столу. 

Сучасні інтерпретації куті

Нині кутю готують не лише із пшениці, а і з перловки, рису, ячменю чи вівса. Варять на молоці чи фруктових соках. До каші додають чорнослив, фініки, різноманітні цукати, імбир, корицю, цедру, шоколад, а інколи навіть алкоголь - для нотки пікантності.

У Польщі теж готують кутю на Різдво

У Польщі також готують кутю на Різдво, але це частіше характерно для східних регіонів країни, таких як Підляшшя чи Люблінщина, де збереглися традиції, пов'язані зі східнослов'янською культурою. Як і українська, польська традиційна кутя готується з пшениці, з додаванням меду, маку, сухофруктів і горіхів. 

Про традиційні польські різдвяні страви читайте в нашому матеріалі.

Дивись також:

Різдво по-польськи: головні традиції

Традиція облатки: як поляки діляться духом Різдва

Різдвяний словник: які польські слова варто вивчити перед Різдвом