В ніч на неділю переводимо годинники. Як це впливає на організм
У неділю спатимемо на годину менше. В ніч на 30 березня в більшості європейських країн, зокрема і в Польщі, переводять годинники на годину вперед. Які дискусії точаться навколо необхідності переходу на літній час і як зміна часу насправді впливає на наш організм?
У Польщі переводять годинник двічі на рік: на літній час в останню неділю березня на годину вперед, і на зимовий час в останню неділю жовтня на годину назад.
Цьогоріч на літній час Польща перейде в ніч з 29 на 30 березня - о 2.00 ночі треба перевести стрілки на годину вперед.
В Україні це треба зробити в цю ж саму ніч, але о 3.00 ночі. Тобто, після переведення годинників в Україні беде 4-та, а у Польщі 3-тя година.
У 2018 році Єврокомісія ухвалила рішення відмовитися від переходу на літній час, однак одностайності між країнами досі нема. Хоча Європарламент прийняв відповідну резолюцію, вона носить лише рекомендаційний характер і не є обов'язковою до виконання. Тобто, кожна країна може сама вирішувати, чи відмовлятися від переведення годинників і затвердити це на законодавчому рішенні.
У Польщі голосували щодо цього питання, проте, аби ухвалити Закон, не вистачило голосів.
1784 рік - Бенджамін Франклін, американський дипломат і винахідник, запропонував прокидатися раніше, аби економити свічки. Ідея була швидше жартівливою, тому залишилася без належної уваги.
1895 рік - новозеландський науковець Джордж Вернон Гадсон запропонував офіційне переведення годинників на дві години вперед, щоб мати більше світлового часу для вивчення комах після роботи.
1916 рік - Німеччина та Австро-Угорщина першими офіційно запровадили літній час під час Першої світової війни, щоб економити паливо для військових потреб. Незабаром до них приєдналися Велика Британія, Франція та інші країни Європи.
1918 рік - США запровадили літній час, але після війни відмовилися від нього, залишивши це питання на розгляд окремих штатів.
1940 рік - під час Другої світової війни Німеччина знову використала літній час, і багато окупованих нею країн змушені були також його дотримуватися.
1996 рік - Європейський Союз запровадив спільний графік переведення годинників у всіх країнах-членах.
За словами спеціалістів, переведення годинників впливає на фізичний і емоційний стан людини через порушення біологічних ритмів, що може спричиняти такі наслідки:
- порушення сну - зміна часу порушує внутрішній годинник організму, що може викликати безсоння, труднощі з засинанням або пробудженням
- збільшення ризику серцево-судинних захворювань - дослідження показують, що після переведення годинника навесні спостерігається збільшення випадків інфарктів і інсультів
- порушення метаболізму - зміна ритму дня може впливати на апетит, обмін речовин і рівень гормонів
- втома та зниження енергії - зміна режиму сну зменшує кількість якісного відпочинку, що призводить до втоми і, відповідно, зниження продуктивності праці
- проблеми з концентрацією - організму потрібен час на адаптацію, що може погіршувати увагу та когнітивні здібності
- підвищена дратівливість - нестача сну та зміни біоритмів можуть спричиняти перепади настрою та підвищену емоційну реактивність
- збільшення рівня стресу - організм змушений швидко адаптуватися, що викликає підвищене вироблення гормонів стресу (кортизолу)
Щоб ваш організм легко відреагував на переведення годинника, дотримуйтесь таких рекомендацій:
- лягайте спати раніше
- спіть щонайменше 8 годин
- більше гуляйте на свіжому повітрі - природне світло допомагає швидше налаштувати внутрішній годинник
- займайтеся фізичною активністю
- обмежте вживання кофеїну та алкоголю (вони можуть ускладнювати сон)
Дивись також:
Зміни в отриманні українських паспортів за кордоном. Процедуру спростили
5 квітня відкриється найбільший парк розваг у Польщі
Кінець ери стіків цукру й молока для кави. Відомо, коли вони зникнуть з кафе і готелів